Виховна робота

Будь ввічливим!

        Ввічливість — риса характеру, яка характеризує особистість гарними манерами, добрими вчинками та освіченістю. Під ввічливістю зазвичай розуміють вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору. Ввічливість вважається вираженням хороших манер і знання етикету.

                         Культура поведінки

Мета: прищеплювати дітям культуру поведінки та правила поведінки, що роблять людину вихованою, культурною, духовно  багатою. Викликати у них бажання бути    прикладом для інших.

                                                                                     

                                                                   Хід заходу

Учитель:

Сьогодні  ми поговоримо про культуру поведінки , про те, як треба звертатися до людей,  щоб кожному було приємно з вами спілкуватися і щоб про кожного з вас могли сказати, що ви вихована дитина.

У всіх громадських місцях,  які ви відвідуєте (школі, транспорті, кінотеатрі, лікарні, а також вдома) люди поводяться до певних правил поведінки. Правила ці – це етикет. Етикет – це гарні манери, уміння поводитися у суспільстві.

Трапляються випадки, коли ви просто не знаєте як поводитись: слід сісти чи підвестись, сказати щось чи промовчати. От саме в таких ситуаціях вам на допомогу приходять «чарівні правила – правила ввічливості».

Починаємо нашу подорож по правилам ввічливості.

Ось ви прийшли до школи. Яке правило ввічливості ви виконаєте?

(Привітаєтесь  з учителями, технічками, працівниками школи, дорослими, що заходять до школи, зі своїми друзями.)

Ввічливих слів вас навчають змалку. Вони давно ввійшли до вашого лексикону і стали звичними: вітання, подяка, вибачення.

Слова ввічливості  ніби огортають людину теплом, добротою, захищають від злих сил, надають бадьорості, радості, впевненості і сили.  Адже давно доведено, що слово  - це матеріальна сила. Сказані погані слова скупчуються над людиною наче чорна хмара і несуть з собою зло. А добрі та щирі слова несуть радість, щастя, удачу. Ось чому так важливо говорити добрі слова, думати лише про хороше, зичити людям здоров’я, щастя, удачі.

А зараз пограємо у гру « Збери промінчики до сонечка» (робота в парах). Діти збирають стільки промінчиків, скільки знають слів привітання, подяки, вибачення.

«Доброго ранку, доброго дня, доброго здоров’я , привіт, доброго вечора, на добраніч, до побачення, прощавайте, йдіть здорові, щастя вам і радості. Слова вдячності: дякую, дуже гарно дякую, щиро вдячний, велике спасибі. Вибачте, будь ласка, перепрошую, пробачте що потурбував.»

                                                                Аналіз ситуацій

Обговорити поведінку інших людей легко. А як би самі вчинили в цих ситуаціях.

                                    Інсценівки-мініатюри

Ситуація №1

Перший хлопчик (в руках тримає книжку, йде, насвистуючи, наздоганяє

другого). Ей, ти?

Другий (повертається). А, це ти! Що приніс?

Перший. Бачили, обіцяв і приніс тобі твою книжку, на!

Другий. От здорово! Вона мені дуже потрібна!

(Розходяться в різні боки).

-    Проаналізуйте поведінку цих хлопців.

-    Чи можна назвати її культурною?

-    Чому?

-    Як потрібно було поводитись хлопцям?

Перший. Павлику, добрий день!

Другий. Добрий день, Сергію!

Перший хлопчик. Я приніс тобі книжку. Дякую за неї. Пробач, що трохи затримав.

Другий. Велике спасибі!

Перший. До побачення.

Другий. До побачення.

-         Чи можна назвати культурною поведінку цих хлопців?

-         Чому?

Ситуація №2

Дівчинка обурено скаржилась мамі:

-         У дворі є такий поганий хлопчик – увесь час зве мене Валькою.

-         А ти його як звеш? – запитала мама.

-         Я його взагалі ніяк не зву. Я йому просто кричу: «Ей ти?»

-         Чи правильно вчинила дівчинка?

Ситуація №3

Хлопчик крикнув перехожому : «Скільки годин?»

-         А скільки треба? – відказує чоловік і простує далі.

-         Чому чоловік не відповів хлопчикові?

(Потрібно не кричати, а говорити, вживати слова ввічливості «скажіть, будь ласка»,  говорити правильно «котра  година?».)

Учитель:

Якщо ми вважаємо себе чемними, пам’ятаймо, що живемо на білім світі не одні, нас оточують інші люди: наші близькі, наші друзі, товариші і просто сторонні.

Тож варто так поводитись, щоб їм було легко та приємно мешкати поруч із вами.

Одним словом бути культурним - це в усьому  виявляти повагу до інших.

                                         Гра  «Семафор ввічливості»

Червоний колір – не правильно, зелений – правильно.

1.     Дайте мені хлібину, - звертається хлопчик у магазині до продавця. (червоний)

2.     Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно, - каже дівчинка в автобусі. (зелений)

3.     Покличте до телефону Марину. (червоний)

4.     Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі, - каже дівчина бібліотекарю. (червоний)

5.     Люби бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу. (зелений)

Продовжимо «Семафор ввічливості»  словами «так» чи «ні».

Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак

Він, діти, добрий хлопчик? (так)

Тепер скажіть усі мені:

У сварці добре жити? (ні)

А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (так)

Тоді іще скажіть мені:

Як б’ються, добре? (ні)

Звичайно, краще в мирі жити

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були

В добрі  і злагоді жили.

-         Діти, а як миряться діти? Згадайте мирилки.

Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько

Миріться швиденько.

                                                 Гра «Ромашка»

Діти зривають пелюстки з квітки і відповідають на запитання:

-         Як ти вчиниш, колі тобі терміново потрібно щось сказати вчительці, а вона саме говорить з іншою вчителькою? (Скажу: «Вибачте, будь ласка, дозвольте запитати».)

-         Як ти поведешся коли зустрінеш хлопчика чи  дівчинку? Хто повинен привітатися першим? ( Той, хто вихованіший.)

-         Як  ти вчиниш, коли товариш образив дівчинку? (Зроблю зауваження і скажу щоб препросив.)

Учитель:

Культурна людина завше пам’ятає про того, хто її оточує: не бігає по коридору у школі і не кричить, не штовхається у натовпі, затуляє рот рукою, коли позіхає, кашляє чи чихає. Не забуває сказати «будь ласка» коли щось просить, а потім подякувати за будь-яку послугу. Культурна людина допоможе літній жінці донести важкого пакета, переведе сліпого чи старенького, а в трамваї чи автобусі звільнить місце для бабусі чи дідуся.

Ось що пише про це Грицько Бойко:

В трамваї переповненім

Сашко з м’ячем сидить,

А біля нього згорблений

Старий дідусь стоїть.

Хтось до Сашка звертається:

-         Чи вас у школі вчать?

Як місце дати старшому,

Як старших поважать?

-         Та вчать, - Сашко відказує,  -

Але оце якраз

Розпочались канікули –

Ніхто не учить нас.

Учитель:

Діти, а ви знаєте «золоте» правило спілкування? «Хочеш, щоб до тебе добре ставились, то будь і ти добрим до інших.»

Правила спілкування:

-         Не перебивай того, хто говорить.

-         Не показуй пальцями на інших.

-         Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.

-         Поступайся місцем людям похилого віку.

-         Не забудь вибачитися, якщо ти когось штовхнув.

-         Вживай «чарівні слова» у мові.

-         До дорослих звертайся на «Ви!»

-         Вітайся першим з дорослими.

-         Ввічливо прощайся та дякуй за допомогу.

Ти добре правила вивчай,

Бо між людьми живеш.

І про культуру пам’ятай,

Коли кудись ідеш.

І привітатись не забудь,

Будь чемний кожен раз.

Та й кожен день культурним будь,

І кожну мить та час.

                           Перегляд мультфільму про культуру поведінки.